20 травня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за імплементацію 305-го регламенту ЄС по будівельної продукції
Нові стандарти охоплять всі матеріали, починаючи з якості кабелю і закінчуючи цементом і вікнами. Також тепер передбачається відповідальність за продаж підробок. Ухвалення документа було однією з вимог асоціації Україна — ЄС.
Документ не тільки вводить декларування показників продукції виробником, забезпечує можливість контролю за якістю і походженням, але і встановлює обов’язки всіх учасників ланцюжка поставки продукції.
Проблема фальсифікату в будівельній сфері гостро стоїть не тільки в Україні, але і в багатьох країнах світу. В цілому частка будівельної продукції на світовому ринку, що не відповідає стандартам, оцінюється в 5-7%.
При цьому, в Україні ситуація значно гірша. Офіційної статистики по рівню фальсифікату немає через відсутність дієвого ринкового нагляду, але експертна оцінка профільних асоціацій та виробників говорить про середній частці контрафактної продукції в 20-25%.
По окремих категоріях товарів ситуація ще гірша. Наприклад, в сегментах кабельної продукції — її оцінюють на рівні 70%, віконної — 70%, цементної — 30%.
Ще починаючи з 2011 року Україна почала переходити від радянських стандартів до європейських.
До ринку будматеріалів дісталися тільки в 2018 році, коли була скасована обов’язкова сертифікація будівельної продукції, адже планувалося прийняти європейські правила якраз через імплементацію положень 305 регламенту.
З тих пір ринок фактично залишився без контролю за фальсифікатом і небезпечною продукцією.
Українці отримали ситуацію, коли рівень фальсифікату в окремих галузях досяг катастрофічних значень, кажуть експерти.
Як приклад вони наводять ситуацію на ринку енергоефективних віконних систем. Фахівці ринку відзначають, що через відсутність ринкового контролю поширеним випадком фальсифікації є продаж простих віконних систем під виглядом енергоефективних.
Проблема фальсифікованої, неякісної, але іноді і просто небезпечною будівельної продукції гостро стоїть перед простими споживачами, а також малим і середнім бізнесом. Саме ці сегменти є найбільш уразливими, оскільки купують матеріали через роздрібні мережі, на стихійному ринку або у неофіційних постачальників малими партіями. Великі забудовники для зменшення витрат все ж переважно працюють з виробниками і мають можливість купувати якісну продукцію оптом.
Можна умовно виділити два види будівельної продукції, яку можна вважати фальсифікатом:
Це так звана «неучтенка» — якість продукції висока, але реалізується вона «не зовсім» легально;
Низькоякісна підробка.
На первинному ринку фальсифікат представлений саме «неврахованою продукцією». У регіонах же, за різними оцінками, — це більше «самопальна» продукція місцевого виробництва.
За словами забудовників, прийняття нових вимог істотно не позначиться на вартості житла, якщо тільки самі виробники не вирішать, нібито зіграти на «сертифікації» власної продукції.
Прийнятий законопроект, з одного боку, дає можливість хорошому забудовнику будувати якісно, а з іншого — покупець отримує додаткову впевненість у власному зробленому виборі того чи іншого ЖК.
Крім того, після остаточного прийняття закону, це повинно позитивно позначитися і на діяльності вітчизняних виробників будматеріалів. Завдяки новим вимогам, у них з’являється реальна мотивація поліпшити якість своєї продукції, щоб потенційно вийти на європейський ринок.
На сьогоднішній день вітчизняні будматеріали (перш за все бетон і цегла) отримують можливість конкурувати з імпортними аналогами не тільки за якістю, а ще й за ціною.
Що стосується роздрібної торгівлі (для ремонтів квартир та будинків), то цілком можливо, що ряд виробників можуть збільшити ціни на свою вже сертифіковану продукцію, вважають експерти. Але в більшості випадків вони будуть спиратися саме на існуючий попит.
У проектах, де забудовники пропонують квартири з вже готовим ремонтом, то на сьогоднішній день якість ремонту від забудовника знаходиться на прийнятному рівні, вважають забудовники.
Самі забудовники часто неохоче говорять про якість використовуваних будматеріалів. Це зрозуміло: адже через не дуже високу прибутковість житлового будівництва, кожна компанія, по можливості, намагається знизити кошторисну вартість будівництва.
«Пояснення пошуку дешевших будматеріалів до цинізму просте: на сьогоднішній день в середньому по ринку прибуток забудовників становить 25-30%, а з розбивкою на цикл будівництва (близько 2 років), рентабельність не перевищує 15%», — зазначила директор з маркетингу багатофункціонального ЖК Polaris Home & Plaza Анжеліка Саакян.
Також варто згадати, що після здачі житлового будинку в експлуатацію, він вже не належить забудовнику. Іншими словами, зниження витрат на будівництво для багато компаній могло стати додатковим джерелом отримання прибутку.
За підрахунками будівельників, зараз, наприклад, в Києві тільки трохи більше 50% від усього житла, що будується варто вважати якісним саме з позиції використовуваних будівельних матеріалів.
«Ціна на об’єкти категорії» комфорт-плюс «і вище спочатку на 20-40% вище, ніж, скажімо на об’єкти економ-класу. І підвищення собівартості таких об’єктів нерозривно пов’язана з якістю будматеріалів. Імовірність використання фальсифікованої продукції в об’єктах дешевого формату в рази вище «, — говорить Анжеліка Саакян.
Нагадаємо, за твердженням аналітиків, ціни на первинному ринку житла Києва найближчим часом підвищуватися не будуть, а навіть навпаки — трохи падати, але зростає попит на оренду заміських будинків, де люди вважають за краще провести карантин.
