Немає жодної сфери життя, якої б так чи інакше не торкнулися вибори. А як щодо сфери будівництва? Про це говоримо із президентом Національного експертно-будівельного альянсу України Віктором Лещинським.
— Вікторе Петровичу, загалом, у нашій країні вибори до органів місцевого самоврядування та Верховної Ради України впливають на всі сфери життя. Чи впливають вони на сферу будівництва?
— Нажаль, уже довгий час сфера будівництва не цікава політикам. В основному із їхніх уст лунають популістичні гасла, наприклад, «велике будівництво», «наймасштабніше будівництво» тощо. Насправді, що стосується державного сектору, то в цьому році дуже багато коштів зняли із державних програм, направивши їх на ремонтні роботи дорожньої галузі.
В більшості випадків нового будівництва в нашій країні не проводять взагалі. Дороги не будують, але хоч почали здійснювати капітальні ремонти доріг державного значення. А вже за муніципальні кошти, які внаслідок децентралізації прийшли на місця, ремонтують місцеві автошляхи. Я багато їзджу країною, то це відчувається.
Що стосується «великого будівництва» соціальних об’єктів по Україні, то ця програма не реалізується навіть на 50 % у зв’язку із багатьма ляпсусами, які до цього були допущені. Але сподіваюся, що реальна реконструкція держави все ж почнеться із наступного року.
— Багато політиків почали говорити про реновацію старого житла. Це передвиборчі обіцянки чи реальність?
— Реновацію застарілого житлового фонду можуть робити лише політики, які вже обрані, і вони розуміють, що це революційні форми адміністрування. В першу чергу треба реалізувати пілотні проєкти реновації у різних регіонах країни, щоб «відкатати» на них увесь механізм. Наприклад, як бути із мешканцями, зі співфінансуванням тощо. І лише тоді застосовувати відпрацьований механізм на всій території країни.
Зараз усі ті, хто говорить про реновацію, лише намагаються «підірвати» інтернет. У нас міністерство не приймає відповідних рішень, бо це по суті утопічна ситуація. Багато хто вважає, що реновація – це відселив-побудував або обклеїв пінопластом будинок. Насправді, реновація – це дуже складна технічна комбінація: із зовнішніми стінами, і з мережами, перекриттями та підсиленням фундаментів…
Тобто, багато комплексних питань, які необхідно вирішувати. А заганяти в чорну діру людей, які не зрозуміють, чому їх хочуть виселити з домівок і залишити на вулиці, то, мабуть, такого політика-смертника не знайдеться.
— Чимало політиків будують свої передвиборчі кампанії на лозунгах, пов’язаних з будівництвом. На вашу думку, якими питаннями спекулюють найбільше? Чи це не «Велике будівництво»?
— Фактично на цьому спекулює завжди діюча влада. Наприклад, у нас побудовано стільки-то доріг – обман, у нас побудовано сто шкіл – обман. Чи та ж їхня реконструкція, що теж – обман. Загалом же держава зобов’язана при формуванні бюджету розробляти програми та повертати ті ж субвенції на місця. А після реформи децентралізації муніципалітети теж повинні працювати в цьому напрямку більш активніше. За кошти, зібрані із податків українців, має бути інвестування в усі напрямки будівництва об’єктів соціальної сфери.
— На вашу думку, як впливає реформа децентралізації на ситуацію на місцях з містобудуванням та архітектурою?
— На рахунок цього запитання, то це взагалі державна катастрофа. Після цієї реформи ми повертаємося до часів України з козаками на конях у чистому полі. Об’єднанні територіальні громади не будуть мати генеральних планів.
Вони мали б погоджуватися із районними адміністраціями, але їх теж реформують. Зрештою зі змінами цих адміністративних одиниць, укрупненням районів необхідно змінювати і планування області: це центральні дороги, великі магістральні газопроводи та ін.
І генеральне планування держави перебуває під загрозою, адже ми не маємо структури від верху до низу. І питання, які вирішуватимуться на місцях, ламатимуть усю систему планування. Наприклад, в ОТГ виділять земельну ділянку під торгівельний павільйон, а в загальнодержавному плані на цьому місці має бути дорога. І це нонсенс. Але він нині існує.
— А як на рахунок реформування ДАБІ?
— Це реформування поступово відбувається, але великих зрушень немає. Нині створено дві структури, які не діють і лише поки що готуються до проведення якихось конкурсів, підбору людей. ДІМ (Державна інспекція містобудування) фактично не відповідає назві цієї інспекції. Бо містобудування – це генеральне планування міст, а інспекція має справу з об’єктами нерухомості, будівництва тощо.
Що стосується сервісної служби, яка видаватиме дозвільні документи і вводитиме об’єкти в експлуатацію, то це має бути такий собі ЦНАП, який прийматиме документи на перевірятиме їх на відповідність. Усе має робити робот, але він буде недосконалим і ще років із п’ять кульгатиме. Крім того, у нас немає усіх систем та баз даних документації.
А що стосується інспекції із технічного регулювання в будівництві, то нині її немає на порядку денному. Створять її чи ні – покаже час. Сьогодні будівельна галузь знаходиться в реальному котловані.
Їй не надано відповідного статусу, і вона не переходить на саморегулювання, хоча всі європейські країни це вже давно пройшли. Держава повинна надавати комфортні умови, а також запитувати у цих організацій щодо діяльності галузі. А в нашій країні діє не ринок, а будівельний базарчик, в якому кожен тягне сам за себе. І в зв’язку із недосконалими державними будівельними нормами відбуваються постійні порушення законодавства. Але ж ті норми, які прийняті, вони – «не життєздатні».
— Після виборів в об’єднаних територіальних громадах прийдуть до влади нові команди. З чого ви їм порадите розпочати свою роботу у сфері містобудування та архітектури?
— Вирішувати хоча б на обласних рівнях проблему із генеральним плануванням. Депутати мають ініціювати швидку розробку цього плану на всіх рівнях, до своєї роботи запрошувати професійних експертів. Також вони мають залучитися підтримкою уряду та президента України.
Адже вже до кінця року ми отримаємо у містобудівній сфері великий колапс, який тягнутиме за собою величезні проблеми, як для інвестицій, так і для розбудови громад. Наші експерти готові підставити своє плече, стати надійним партнером у реалізації як загальнодержавного, так і місцевого рівнів генерального планування.
Спілкувався Юрій ІВАНОВ
