Шість запитань до президента Національного експертно-будівельного альянсу України та групи компаній Win Experts Віктора Лещинського.
— Вікторе Петровичу, проблема із застарілим житлом є однією із найболючіших у нашій державі. Чимало людей задають собі запитання: «Чи безпечна моя оселя?». Проте впевненої відповіді в них немає. Чому у нашій країні така ситуація і що потрібно робити, аби це вирішити?
— Цим питанням починають перейматися лише тоді, коли стаються трагічні випадки пов’язані із ветхим житлом. А таких з кожним роком спостерігаємо все більше і більше. Нагадаю, приватизація багатоквартирних будинків у 90-х відбувалась «похапцем». Люди ставали власниками, але більшість багатоповерхівок не отримали навіть технічних паспортів. З роками конструкції та комунікації у тих будинках зношувалися. І тепер вони нагадують вибухівку сповільненої дії.
Чи всі обслуговуючі організації та ОСББ сьогодні переймаються питаннями безпеки будівель? Питання риторичне. Середній вік житлового будинку в Україні складає 46 років. Хтось мені закине: мовляв, подивіться, скільки новобудов, нові оселі ростуть як гриби з початку двохтисячних! Однак, за статистикою, таких нових – лише 2-3%. В Україні завжди будували і будують багатоповерхові житлові будинки конструктивно та надійно. Але ахілесовою п’ятою є проблема їх обслуговування. Чим старша споруда – тим пильніше треба її обстежувати і мати індивідуальні рішення для зміцнення й безпеки.
Про безпеку власного житла потрібно дбати самим, залучаючи відповідні експертні організації.
— До яких фахівців порадите звертатися?
— Звертайтесь до нашого Національного експертно-будівельний альянсу України. Він охоплює всю експертну сферу і не лише в будівництві, а і в консалтингу. До нього увійшли понад 30 організацій, які надають експертизу проєктної документації, судово-технічну експертизу. Також багато організацій, які займаються будівництвом, проєктуванням і консалтингом. На базі Альянсу є великий будівельний ХАБ, який надає послуги у сфері консалтингу в будівництві – група компаній Win Experts. Тож із радістю допоможемо вирішити всі ваші питання. Впевнений, що реальний стан справ на об’єкті одразу покаже, що робити, аби ваш будинок не тріснув, не обвалився, не злетів у повітря…
— Ви часто у медійному просторі звертаєте увагу на питання реновації житла. Хто її гальмує у нашій державі?
— Нині всі ті, хто говорить про реновацію застарілого житла, лише намагаються «підірвати» інтернет. Профільне міністерство тривалий час не займається цим питанням. Не приймаються відповідні нормативні документи та не врегульовується законодавча база.
Реновація – це оптимальний варіант відновлення будинку із поліпшенням умов проживання та економії енергоносіїв. А головне – дешевше ніж будувати з нуля.
Багато людей вважають, що цей процес полягає лише в заміні вікон та обклеюванні пінопластом будинку. Насправді ж, це оновлення мереж, заміна теплових пунктів, встановлення сучасних систем та лічильників. Також підсилення несучої здатності та комплексна термомодернізація об’єкту. Ці дії допоможуть врятувати ветхий будинок, аби він не завалився. Бо все матеріальне – тлінне.
— З чого ж треба починати реновацію на загальнодержавному рівні?
— Починати ж цей процес потрібно із створення нормального та дієвого законодавчого поля. Потім системного обстеження будинків по всій країні. Проте цього досі не зробили. Держава та органи місцевого самоврядування, мабуть, не хочуть інформувати населення про реальний стан справ. Далі треба розробити пілотні проекти. І реалізовувати їх у різних регіонах країни, аби «відкатати» увесь механізм. Потім застосовувати досвід на всій території держави. За приклад брати Словаччину, Польщу, Латвію. Там уже провели повну реконструкцію кварталів: житла, мереж, соціальних об’єктів. І це не була чиясь забаганка, а існувала реальна потреба. Важливим питанням залишається і механізм фінансування цього процесу. Приблизна вартість реновації багатоповерхівки складає від 100 до 150 доларів за квадратний метр.
— Київ стали називати столицею підземних фонтанів. Оскільки у місті почастішали масштабні прориви теплотрас. Зовсім недавно таке явище сталося на перехресті вулиць Петропавлівська та Захарівська, що на Куренівці. До цього подібний випадок трапився на Березняках. Підземні фонтани утворювалися і у Шевченківському, і в Голосіївському районах. Одна із наймасштабніших аварій із проривами теплотраси сталася на початку минулого року біля метро Либідська. Тоді окропом залило не тільки вулиці, а й торгівельний центр. Дев’ятеро людей зазнало опіків. Як бути із цією проблемою?
— Причина такої комунальної катастрофи полягає у тому, що теплотраси давно уже зношені і не витримують того навантаження, яке з’являється з розвитком інфраструктури. Для того, аби уникнути масштабніших наслідків, уже сьогодні міська влада за підтримки експертів має розпочати реконструкцію системи мереж «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Але перед цим розробити її комплексну програму. В іншому випадку, Київ рано чи пізно перетвориться на «духмяну» Венецію. Міська влада повинна думати не тільки про зовнішній вигляд столиці: нові парки, сквери, адмінбудівлі, а й про внутрішній організм — підземні мережі. Тарифи на комунальні послуги зростають, а якісь надання послуг знижується.
— Нині у тренд увійшло поняття «Соціально відповідальний бізнес». Ваші компанії теж долучаються до чисельних соціальних ініціатив. Ви навіть ініціювали створення Національного музею архітектури та будівництва. Розкажіть про це.
— Переконаний, що будь-який бізнес має бути соціально відповідальним та приносити користь нашій державі. Тому й заснував власний благодійний Фонд, Фонд Віктора Лещинського, аби підтримувати талановитих людей та займатися соціально важливими питаннями. Девіз його на перший погляд здається дуже простим: «Будуємо Україну разом!». Однак цей вислів обрав не просто так. У ньому вбачаю величезний сенс у напрямку розбудови держави як такої. Це і у значенні безпосереднього будівництва, і у значенні духовного зростання нації.
Зараз мій благодійний Фонд за підтримки Національного експертно-будівельного альянсу України та групи компаній Win Experts активно займається створенням Національного музею архітектури та будівництва. Про такий культурний осередок мріяв уже давно, але тільки зараз у мене з’явилась нагода і можливість, аби втілити це в життя. Завдяки музею будемо популяризувати серед молоді будівничі професії. Уже віднайшли для нього тимчасове приміщення та почали збирати експонати. У майбутньому ж підшукаємо спеціальне місце, де зможемо спроєктувати та збудувати вже ексклюзивне приміщення за міжнародними стандартами для нашого Національного музею архітектури та будівництва. У нім передбачимо і використання сучасних інтерактивних технологій.
Підкреслю, майбутнє нашої держави залежить від кожного з нас! До речі, для цього не обов’язково бути політиком, а достатньо просто щиро любити Україну і робити для неї хоча б щось у межах своїх можливостей.
Спілкувався Юрій ІВАНОВ
