Інтерв’ю з Віктором Лещинським, президентом Національного експертно-будівельного альянсу України та очільником незалежної експертизи «ПРОЕКСП»
«Стрімкий злет», — так характеризують експерти стан справ у будівництві за 9 місяців 2019-го. І хоча річні дані будуть відомі в лютому, вже можна говорити, що за 9 місяців поточного року порівняно з минулорічними обсяги виробництва будівельної продукції збільшилися на 20,5% — до 113,9 млрд грн. Зросла на 9% і вартість будівельно-монтажних робіт, особливо у зведенні транспортних споруд — до 14%.
Яка якість проектів, що втілюються в регіонах? Наскільки наблизилися стандарти до європейських? Що сьогодні дає надію, а що є больовою точкою в одній з головних фондоутворювальних галузей вітчизняної економіки? Про це — Віктор Лещинський (на знімку), президент Національного експертно-будівельного альянсу України та очільник незалежної експертизи «ПРОЕКСП».
— Вікторе Петровичу, що є показником результату реформ у будівництві? Це галузь, яка прямо впливає на якість життя людей: ми всі живемо в будинках, їздимо дорогами, користуємося соціальними об’єктами. Є помітні зміни?
— Є, це зміни, що мають змінити саме гуманітарну складову. Децентралізація принесла в регіони мільярди гривень. Влада на місцях має їх вкладати в будівництво доріг, інфраструктури, складних транспортних споруд, а ще — дитячих садків, фельдшерсько-акушерських пунктів, спортивних закладів. Одне слово, у все, на що раніше не вистачало коштів. Щоправда, фахівці «ПРОЕКСП», які отримували проектно-кошторисну документацію з місць, часто говорили про її якість — «шокуюча».
— Чому?
— Бо виявився брак нових знань, відповідності європейським нормам та стандартам, відчувається й низька якість підготовки кадрів. До Національного експертно-будівельного альянсу України входить майже дві тисячі професіоналів, що є дуже авторитетними у своїй спеціалізації, мають унікальний досвід. Тож ми разом вирішили проводити безплатні освітні семінари. Уже об’їздили 16 регіонів. Наприклад, на Одещині були двічі. Це сейсмічний регіон, а місто має чимало історичних пам’яток. Усе це вимагає дуже чіткого дотримання норм, особливо — безпеки.
— Ви та ваші експерти ці семінари проводите за власний кошт? Чому?
— Адміністративна реформа зробила об’єднані територіальні громади важливим гравцем на ринку замовлень. От уже з наступного року ОТГ стають у ряд найпотужніших замовників проектів. І вони — наші партнери.
У громадах вирішують, що будувати, чого не вистачає людям, а ми — будівельна експертиза — допомагаємо зробити проекти сучасними, безпечними, енергоефективними та фінансово адекватними. Далі — все це втілюється на будмайданчиках.
— Що, крім коштів, дало «перезавантаження» будівельній галузі?
— Вимоги, які почала ставити держава до всього нового, що будується, дали поштовх до змін. Скажімо, з 1 квітня 2019-го набули чинності ДБН щодо доступності всіх будівель та споруд для маломобільних груп населення. Тепер влада на місцях повністю відповідає, аби люди з особливими потребами, а також вагітні чи просто люди на схилі літ могли легко та зручно потрапляти у будинки, переходити дороги (особливо важливо для тих, у кого вади зору), користуватися соціальними закладами без перешкод. Так, безбар’єрний простір вимагає ще часу та коштів. Але без дотримання цих ДБН — уже нікуди! До речі, чотири рази впродовж року держава посилювала контроль за пожежною та техногенною безпекою. Стрічка новин щоденно нам дає підтвердження — наскільки це важливо. Люди гинуть під час пожеж через недотримання елементарних норм. Ніколи безпеки та доступності не буває забагато!
— Підсумки року в галузі показують зростання у зведенні транспортних споруд. Чи є зміни в контролі за якістю тут?
— У Держбюджеті на 2020 рік закладено рекордну суму — 73,7 млрд гривень саме Дорожньому фонду. Нагадаю, що один з перших указів Президента України Володимира Зеленського стосувався саме якості доріг. Ідеться про контроль з боку незалежних інженерів-консультантів (зокрема, FIDIC) під час реконструкції та будівництва шляхів. Взагалі контроль за якістю, незалежна оцінка та нові технології та знання — ось, що зараз починає перетворювати будівництво із трохи «дрімучого» стану, в якому перебувала галузь. Комфортність та зручність життя мають стати показником втілення реформ у будівництві.
— Будівельники матимуть перспективу жити й працювати в Україні?
— У нас немає іншого виходу, як створити умови для гідної праці будівельників. Щоб вони мали достойну зарплату та гарантії безпеки на будмайданчиках на батьківщині. А ще — необхідна постійна освіта. Адже набирати для втілення складних проектів людей на привокзальній площі — безперспективно. Я кажу про освіту та якість кадрів, бо добре знаю, що в країні, скажімо, є в певних напрямах будівництва 5 чи 10 експертів, які стовідсотково варті довіри. Їх висновок — справжня гарантія. Ми в Національному експертно-будівельному альянсі об’єднуємо різні покоління: є і ті, у кого 50-річний досвід роботи, а є й молодь. Можемо братися за найскладніші проекти. До речі, вже два роки, як в Україні почала діяти незалежна недержавна експертиза. Це стало потужним чинником дерегуляції і водночас подолання корупції. Є вибір, немає зосередженості в одних руках, є конкуренція. Отак я вам охарактеризував перспективи для гідної праці в Україні і робітників, і проектувальників, і експертів.
— Що буде в тренді в будівельній галузі наступного року?
— Реконструкція країни. Не в образному, а в прямому сенсі. Інфраструктура міст — в агонізуючому стані. Зводити красиві площі та нові будинки треба, «вилікувавши» всі комунікації під ними. Адже і водо- та теплопостачання, і каналізація — все це на 80% вже відпрацювало свій ресурс. Фонтани з окропом, куди пірнають авто в центрі столиці, можуть стати не надзвичайною, а повсякденною ситуацією. Реконструкція країни — це і приведення до сучасних потреб станцій аерації, водоканалів, всього, що обслуговує міста і наше повсякдення. Прості речі? Але від них залежить якість нашого життя.
Джерело «Голос України»
